Нещодавно я приїхала з табору Юннат. Незважаючи на те, що пробула там всього 7 днів, вражень отримала багато. Дізналася багато цікавого, знайшла нових друзів.
Автобус в якому їздив наш загін був самим голоснішим. Ми завжди співали, кричали речівки, говорили про щось цікаве.
У таборі були вожаті, усі вони були особливими. Хтось писав пісні, хтось музику, хтось кайфував під Чумачєчую вєсну. А наш вожатий Марік зажигав на діскотєкі.
Він завжди усміхався, ніколи на нас не кричав, іноді його серйозність була звичайним жартом. Марік завжди був веселим і піднімав настрій нам. Він у таборі був самим кращим вожатим.
Я сумую за друзями, табором і особливо за нашим вожатим. І дуже хочу з усіма зустрітися в таборі Юннат.
